День педіатра в дитячій обласній клінічній лікарні

23 січня в Херсонській дитячій обласній клінічній лікарні під час традиційної конференції «День педіатра» дитячі лікарі області обговорили проблемні питання імунізації та прослухали декілька лекцій фахівців з Одеського національного медичного університету. Провела захід головний експерт з педіатрії Департаменту охорони здоровя облдержадміністрації Тетяна Карчевич.

Стан охоплення профілактичними щепленнями проти поліомієліту та інформацію про епіднагляд за гострими в’ялими паралічами озвучила головний експерт Департаменту з епідеміології Наталія Єрємєєва: «За 11 місяців 2019 року по Україні серед дітей до року щеплення проти поліомієліту (Поліо – 3) отримали 72,8%, в Херсонській області - 66,2% дітей, що потребують вакцинації. Серед дітей 18 місячного віку, 6 та 14 років щеплено проти поліомієліту 76%, показник по Херсонській області перевищив середній по Україні - 80,6%».

24 01 2020

Область виконала вимоги по виявленню гострих вялих паралічів краще, ніж інші регіони держави. Значно покращився важливий показник малюкової смертності, який в 2019 році склав 6,84 на 1000 народжених живими. В 2016 році показник малюкової смертності становив 9,8, в 2017 році - 7,53.

«Такого гарного показника в області не було. В порівнянні з 2018 роком померло на 20 дітей менше. Найкраще спрацював Новокаховський район: другий рік поспіль тут не допущено жодної малюкової смерті», - зазначила Тетяна Карчевич.

24 01 2020 1

Також про щеплення, але вже від грипу та пневмококу говорила у своїй доповіді доцент кафедри педіатрії № 3 ОНМУ Ганна Копійка. За її словами, діти, які часто хворіють на гострі респіраторні вірусні інфекції, найбільше потребують цих щеплень, адже вони мають схильність до пневмоній.

Як зазначила доцент ОНМУ Наталя Горностаєва, грип - це передусім висока температура та біль у мязах, а інші симптоми (кашель, нежить, розлади шлунку) можуть бути відсутніми. В її доповіді були охарактеризовані медикаментозні засоби з науково доведеною ефективністю, які варто призначати для лікування.

Про різні підходи до діагностики та лікування харчової непереносимості у дітей і принципи раціонального харчування говорила доцент Тетяна Кравченко. Вона надала рекомендації щодо диференціації харчової алергії та харчової непереносимості. Найчастіше викликають харчову непереносимість квасоля, капуста, цитрусові, оброблене м’ясо, молоко та продукти, що містять глютен. Також негативний вплив мають харчові добавки: консерванти, ароматизатори, фарбники тощо.