У травні 1944 року створено обласний відділ охорони здоров’я.

Мережа медичних закладів області на той час становила: 58 лікарень на 2907 ліжок, поліклініки, пологові будинки, інститут фізичних методів лікування, три санаторія для дітей та санаторій "Гопри".

У червні 1951 року відкрито дитячу обласну лікарню на 50 ліжок станом на 01.01.1958 року в області вже працювало 140 закладів охорони здоров'я.

 Яскравий слід в історії охорони здоров'я Херсонщини залишила Катерина Михайлівна Харламова, заслужений лікар України, яка майже 30 років очолювала обласний відділ охорони здоров'я.

З 1987 року завідуючим став Віктор Леонтійович Трещов. Поліклініки будуються у кожному другому районі. Велика увага надається охороні материнства і дитинства. Відкривається 10 дитячих відділень у міських та районних лікарнях, розширюється мережа дитячих санаторіїв.

У 1991 році облздороввідділ реорганізовано в управління охорони здоров'я облдержадміністрації.

В ХХ і на початку ХХІ століття активно запроваджуються нові методики діагностики та лікування, в т.ч. унікальні і єдині в Україні: пластичні операції у новонароджених (пластика стравоходу та інших органів), лапароскопічні - в гінекології та урології, ендоскопічні - на хребті тощо). В обласній дитячій клінічній лікарні, одній з перших в Україні, організовано кардіохірургічну допомогу дітям, у т.ч. найменшим, новонародженим. Перші в Україні операції по видаленню селезінки та нирки проведено в обласній клінічний лікарні. У ці роки управління охорони здоров'я очолювали Микола Миколайович Корнієнко, Володимир Григорович Мітковський, Дмитро Дмитрович Дячук, Михайло Семенович Брагар.

vn

З 2010 року Управління охорони здоров'я Херсонської обласної державної адміністрації очолює Віктор Миколайович Короленко.

Завдяки наполегливій праці управління охорони здоров’я у медичній галузі відзначаються позитивні тенденції по зміцненню матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, збільшенню фінансування, покращенню демографічної ситуації, зниженню захворюваності та смертності населення, в т.ч. від туберкульозу, онкологічних захворювань та інше. Збережена мережа закладів охорони здоров’я, яка включає 568 установ.   Практично всі населені пункти з кількістю мешканців понад 1000 осіб мають лікувально-профілактичні заклади. З 2011 року активно проводиться реформа первинної ланки по створенню центрів ПМСД.

З 15 лютого 2013 року управління охорони здоров’я реорганізовано в Департамент.

Велику увагу Департамент надає виконанню державних програм профілактики і лікування населення на серцево-судинні, судинно-мозкові та інші захворювання.

В обласній клінічній лікарні функціонує відділення серцево-судинної хірургії з центром інтервенційної радіології. В обласному кардіодиспансері введено в дію відділення рентгенінвазивної кардіології на 20 ліжок, де запроваджено методику рентгенконтрастного дослідження коронарних судин та порожнин серця.

В інсультному центрі (міська клінічна лікарня) введений в дію спіральний комп’ютерний томограф, який забезпечує цілодобове дослідження інтракраніальних судин з наступним локальним тромболізисом. За особистою участю і контролем начальника управління в м. Херсоні створений та оснащений новітньою апаратурою «Центр серця».

Проведені заходи Департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації та керівниками закладів і установ охорони здоров’я області сприяли зниженню захворюваності та смертності населення, покращенню якості надання медичних послуг, кадрового та фінансового забезпечення закладів.

На 2013 та послідуючі роки залишаються найактуальнішими питання:

- реформування галузі охорони здоров’я з метою підвищення доступності та якості медичної допомоги шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги та оптимізації ліжкового фонду; 

- реформування екстреної медичної допомоги;

- створення обласного перинатального центру;

- підвищення ефективності використання ресурсного та кадрового потенціалу галузі, доукомплектування закладів охорони здоров’я області, в першу чергу розташованих у сільській місцевості, медичними кадрами;

- охорону материнства та дитинства, поліпшення репродуктивного здоров’я населення;

- зниження рівня інвалідності та смертності населення від серцево-судинних, судинно-мозкових, онкологічних захворювань, туберкульозу, ВІЛ/СНІДу та інших інфекційних хвороб;

- медичне забезпечення пільгових верств населення;

- формування здорового способу життя та профілактика інфекційних та соматичних захворювань.