Зоряна Скалецька: країна має мати орієнтир, щоб краще розуміти куди ми рухаємося

14 лютого 2020

“Міністерство охорони здоров’я працює над Національною стратегією здоров’я нації - 2030”, - про це повідомила міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

Вона зазначила, що на сьогодні в МОЗі України працює 8 міжвідомчих груп, які розробляють стратегії  на 5-7 років, яких до вересня 2019 року не було. 

Національна стратегія здоров'я нації - це цілі cталого розвитку, тобто орієнтири, яких потрібно досягнути до 2030 року за допомогою кільканадцяти стратегій, що розробляються або планують розробити МОЗ України. 

Нагадуємо, що декілька стратегій вже було ухвалено Урядом:

  • Стратегія розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яких можна запобігти проведенням імунопрофілактики на період до 2022 року
  • Стратегія забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом “Єдине здоров’я” на період до 2025 року та план заходів її реалізації.
  • Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року
  • Державну стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню. 
  • План заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових і нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020-2024 роки.

Детальніше: Новини:Зоряна Скалецька: країна має мати орієнтир, щоб краще розуміти куди ми рухаємося

Національна стратегія контролю онкологічних захворювань до 2030 року

12 лютого 2020

Сьогодні міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька презентувала проєкт Національної стратегії контролю онкологічних захворювань до 2030 року. Її основним завданням є зниження рівня захворюваності на рак в Україні шляхом профілактики, раннього виявлення, якісного лікування онкохворих, покращення якості життя пацієнтів та зниження рівня смертності. 

Для досягнення визначених завдань Національна стратегія передбачає кілька важливих напрямів роботи Міністерства: 

  • Забезпечити первинну профілактику онкологічних захворювань через зниження впливу факторів ризику та покращення поінформованості населення з залученням до активних дій.
  • Сприяти ранньому виявленню онкологічних захворювань. 
  • Забезпечити рівноправний та постійний доступ до спроможної мережі закладів охорони здоров’я для діагностики та лікування онкологічних захворювань.
  • Розвинути спроможну мережу надання високоякісного, скоординованого та доступного лікування онкології у дітей на основі мультидисциплінарного підходу із забезпеченням  гідного догляду та підтримки дітей, хворих на рак та їх родин.
  • Забезпечити реабілітацію, догляд та паліативну допомогу онкохворим пацієнтам та підтримку їхнім доглядальникам на всіх рівнях.
  • Покращити інформаційні системи реєстрації раку та спостереження за онкологічними хворими для відстеження динаміки та оцінки результатів заходів контролю онкологічних захворювань. 
  • Підвищувати рівень професійної освіти лікарів, середнього медичного персоналу та медичних працівників з метою збільшення кількості та якості кадрових ресурсів.
  • Сприяти проведенню досліджень з наступним використанням результатів для контролю онкологічних захворювань.

Детальніше: Новини: Національна стратегія контролю онкологічних захворювань до 2030 року

Найпопулярніші питання про зміни в інтернатурі

28 жовтня 2019

Відбулося громадське обговорення проєкту наказу “Про затвердження Положення про інтернатуру”. Зміни, що почнуть впроваджуватися вже з 2020 року, наблизять систему підготовки лікарів до європейських стандартів та дозволять українським лікарям бути конкурентними на світовому рівні.

Нагадаємо, що проєкт наказу Про затвердження Положення про інтернатуру” запроваджує новий справедливий електронний розподіл. Також зміниться кількість спеціальностей і тривалість підготовки, програма інтернатури буде зосереджена на практиці. Майбутнім лікарям, які пройдуть підготовку в новій інтернатурі, і захочуть отримати вузьку спеціальність, необхідно буде пройти резидентуру за відповідним напрямом.

До Міністерства охорони здоров’я України надійшло багато питань та пропозицій. Публікуємо відповіді на найпоширеніші питання щодо проєкту.

Чи може випускник бути зарахованим до інтернатури без електронного розподілу?

Ні, не може. Зарахування відбувається лише на основі справедливого електронного розподілу.

Чи враховується інтернатура у відпрацювання трьох років?

Ні, не враховується. Попередньо укладені угоди зберігають чинність. Випускники вищих медичних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням, зобов'язані відпрацювати 3 роки за направленням.

Детальніше: Новини: Найпопулярніші питання про зміни в інтернатурі

Як медичному закладу підійти до вибору медичної інформаційної системи?

4 лютого 2020

Медичні інформаційні системи (МІС) є найближчими партнерами закладів, вони мають забезпечувати підтримку закладів та користувачів, якість програмного продукту та надійну, стандартизовану передачу даних від закладу до державної системи eHealth – державної центральної бази даних (ЦБД) електронної системи охорони здоров’я.

МІСи автоматизують повсякденні робочі процеси. Вони сформують єдиний інформаційний простір для обміну інформацією на етапах надання медичної допомоги та об’єднати відокремлені рівні надання медичної допомоги в єдину інформаційну інфраструктуру eHealth. 

Ключовою відмінністю МІС від іншого програмного забезпечення (бухгалтерського, кадрового, господарського, банківського) є одночасне збереження та обробка персональної, демографічної та медичної інформації про пацієнта. Тому необхідно більш уважно підійти до вибору такої інформаційної системи.

Детальніше: Новини:Як медичному закладу підійти до вибору медичної інформаційної системи?

Якісні ліки українцям

25 жовтня 2019

25 жовтня представники МОЗ України та державних підприємств Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України провели зустріч щодо формування  дорожньої карти створення і функціонування єдиної державної системи моніторингу обігу лікарських засобів, яка має стати складовою державної автоматизованої інформаційної системи моніторингу, аналізу та контролю обігу товарів та послуг в Україні.

У рамках Концепції реалізації державної політики щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів МОЗ України розпочато пілотний проєкт з маркування упаковок лікарських засобів спеціальним 2D кодом. Його мета – подолання проблеми з фальсифікованими ліками і уникнення потрапляння такої продукції на ринок України для збереження життя і здоров’я українців.

«Запуск пілотного проекту – це перший крок для побудови дієвої європейської системи запобігання потрапляння на ринок фальсифікату і в майбутній перспективі повної відсутності на ринку України підроблених та неякісних ліків», – зазначила заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Олена Сімоненко.

Детальніше: Новини: Якісні ліки українцям

Розгляд наукових робіт та науково-технічних розробок в МОЗ відбуватиметься за новими правилами

4 листопада 2019

25 жовтня 2019 року був підписаний наказ МОЗ України № 2157 «Про затвердження Положення про Комісію з питань науково-дослідних робіт», який вперше визначив чіткі і прозорі правила роботи Комісії.

Прозора діяльність Комісії є важливою умовою для реалізації принципу цільового фінансування медичної науки “Гроші пішли за дослідженнями”, що передбачає більш ефективне використання бюджетних коштів і орієнтацію на результат наукових досліджень. 

Комісія є постійним консультативно-дорадчим органом. Вона розглядатиме наукові роботи та науково-технічні (експериментальні) розробки, для реалізації яких планують використати кошти державного бюджету. 

Головними завданнями Комісії є проведення конкурсу наукових робіт і відбір тих, що виконуватимуться за рахунок коштів державного бюджету.

До складу комісії увійдуть представники Національного фонду досліджень, Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, МОЗ України та груп експертів міністерства.

Також членами Комісії можуть бути представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії медичних наук, представники установ/закладів, що знаходяться у сфері управління міністерства. 

Детальніше: Новини: Розгляд наукових робіт та науково-технічних розробок в МОЗ відбуватиметься за новими...

Як МОЗ України регулюватиме ціни з Нацпереліку

16 жовтня 2019

Міністерство охорони здоров’я України встановлюватиме граничні ціни на ліки з Нацпереліку. Затверджено відповідний реєстр цін. Це дозволить уникнути завищення цін на лікарські засоби, що закуповуються медичними закладами самостійно через систему Prozorro. Це означає, що заклади зможуть забезпечити ще більше безоплатних ліків для своїх пацієнтів під час лікування в стаціонарі. Відповідний наказ було прийнято 11 жовтня 2019 року. 

Минулого року Антимонопольний комітет України (АМКУ) провів аналіз і встановив, що ціни на деякі препарати, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, завищені. АМКУ надав рекомендації і відповідно до них цьогоріч у квітні була ухвалена постанова Кабінету міністрів. Нині ж створено Реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів.  

Детальніше: Новини: Як МОЗ України регулюватиме ціни з Нацпереліку

До кінця 2019 року всі регіони країни отримають єдину оперативно-диспетчерську службу

1 листопада 2019

Закупівлі автомобілів, обладнання і програмного забезпечення для диспетчерських та оснащення центрів підготовки працівників екстреної медицини є складовими пілотного проекту розвитку системи екстреної медицини у 2019 році.

На пілотний проект у цьому році в державному бюджеті закладено майже 1 млрд грн. Кошти, які виділені для покращення матеріально-технічного стану та навчання фахівців, розподілені між регіонами для проведення закупівель на місцях. У державному бюджеті 2019 року, вперше за багато років, були закладені кошти саме на розвиток екстреної медичної допомоги.

Умовою розподілення коштів на закупівлі було те, що регіони мають погодити з МОЗ України інформацію про предмет закупівель, тобто технічну та медичну інформацію для проведення тендерів. МОЗ України не закуповує обладнання для оперативно-диспетчерських служб самостійно, а лише стежить, щоб технічне завдання було написане відповідно до методичних рекомендацій та не містило дискримінації одного або кількох виробників. Ці рекомендації були розроблені робочою групою з питань удосконалення структури та оснащення системи екстреної медичної допомоги.

Екстрена медична допомога у 2020 році стане частиною гарантованого пакету послуг, який буде оплачуватися Національною службою здоров’я України за договором. Вимогами для підписання договору є: єдиний центр екстреної медичної допомоги в регіоні з центральною оперативно-диспетчерською службою та статус комунального некомерційного підприємства.

Детальніше: Новини: До кінця 2019 року всі регіони країни отримають єдину оперативно-диспетчерську службу